Він, син селянки, народився в маленькому невідомому селещі. Він виріс в іншому селі, де працював в майстерні теслі до того часу, поки Йому не виповнилось тридцять. Потім три роки Він був мандруючим проповідником. Він не написав жодної книги. Він не займав ніякої посади. У Нього ніколи не було сім’ї чи власного дому. Він не навчався в коледжі. Він ніколи не був у великому місті. Він жодного разу не відійшов навіть на двісті миль від того місця, де народився. Він не зробив нічого такого, що зазвичай сприяє звеличуванню. У Нього не було ніяких вірчих грамот, крім Нього Самого. Йому було всього тридцять три, коли суспільна думка оберонулась проти Нього. Його друзі розбіглись, Один з них відрікся від Нього. Його віддали ворогам і поставили перед судом, який був насмішкою над правосуддям. Його прибили до хреста поміж двох розбійників. Коли Він вмирав, його кати поділили його одяг, єдине майно, яким Він володів на землі. Коли Він помер, Його поклали в позичений гріб, дякуючи жалості друга. Минуло двадцять століть, і сьогодні Він - головна фігура людства. Всі армії, які коли-небудь відправлялись в плавання, всі парламенти, які коли-небудь правили – разом взяті, - не повпливали на життя людства на цій землі так, як це одне-єдине життя.
