Тренування за тренуванням, він завжди намагався викластись на всі сто відсотків. Але, будучи вдвічі нижчим від інших хлопців, йому не було на що розраховувати.Протягом всіх ігор наполегливий спортсмен сидів на лавці запасних і майже ніколи не грав. Цей юнак жив з батьком, і у них були незвичайні відносини. Не дивлячись на те, що син постійно знаходився на “лавці”, батько завжди підтримував його одобрюючими окликами з трибуни. Він ніколи не пропускав ігор сина. Коли молодий чоловік поступив у коледж, він знову був найменшим у групі. А батько продовжував підбадьорювати його, але завжди робив це дуже просто і ненавязливо, щоб син знав, що він не повинен грати, якщо не захоче. Та хлопець дійсно любив футбол і вирішив не здаватись. Він поставив перед собою ціль—досягти найвищого результату. Протягом навчання в коледжі він ніколи не пропускав ні тренування, ні гри.І все ж залишався серед запасних всі чотири роки. Його вірний батько завжди знаходився на трибуні, завжди зі словами підтримки для свого сина. Коли юнак поступив в університет, він розраховував стати, нарешті, незамінним гравцем у футбольній команді. Але всі були впевнені, що він ніколи не зможе вдарити по мячу як слід—всі, крім нього. Тренер якось визнав, що тримає його в членах команди тільки тому, що він вкладає душу і серце в кожне тренування, і цим надихає інших гравців бути мужніми і хоробрими, чого вони дуже потребують. … Неочікувана новина так схвилювала юнаа, що він кинувся до нацближчого таксофону, щоб подзвонити батькові. Той розділив хвилювання свого сина, після чого придбав квитки на всі ігри в сезоні. Наполегливий юний спортсмен ніколи не пропускав тренування протягом чотирьох років навчання в коледжі, але він жодного разу не брав участі в іграх. Сезон підходив до кінця. Він поспішав на тренування перед фінальною грою. По дорозі його зустрів тренер і передав телеграму. Молодий чоловік прочитав її і смертелено побліднів. Ледве чутно він сказав: - Мій батько сьогодні вранці помер. Дозвольте мені пропустити тренування сьогодні? Тренер співчутливо поклав руку йому на плече і відповів: -Візьми відпустку на тиждень, синку, І навіть не думай в суботу приходити на гру. Настала субота, гра була зовсім невдала. В третій чверті, коли команда програвала 10 балів, скромний молодий хлопець нечутно зайшов у вільну роздягальню і вбрався у спортивну форму. Коли він прибіг до своєї команди, тренер і гравці були здивовані таким несподіваним поверненням свого вірного товариша. - Тренере, будь ласка, дозвольте мені грати. Я повинен зробити це сьогодні,- просив юнак. Тренер зробив вигляд, ніби не чує його слів. Йому здавалось неможливим дозволити грати у фінальній грі своєму найгіршому гравцю. Але хлопець наполягав, і, врешті, жаліючи його, тренер поступився. - Добре, - сказав він, - ти можеш грати. У наступні хвилини тренер, гравці і кожен глядач на трибуні не повірили своїм очам.Цей маленький незнайомець, який до цього ніколи не грав, все робив вірно. Супротивнии не могли зупинити його. Він бігав, подавав мяч, блокував як справжній професіонал. Його команда тріумфувала. Скоро рахунок зрівнявся. В останні хвилини гри хлопець перехопив мяч і легко здолав весь шлях до переможного гола. Вболівальники торжествували. Члени команди з радістю кинулись до нього… Коли трибуни опустіли, гравці прийняли душ і порозходились, тренер помітив юнака, що самотньо сидів в кутку кімнати. Він підійшов до нього і сказав: - Синку, я до цього часу не можу повірити. Ти був неперевершений! Розкажи, що керувало тобою? Як ти зробив це? Хлопець подивився на тренера повними сліз очима, і промовив: - Ви знаєте, що мій батько помер. А чи відомо вам, що тато був сліпим? Юнак тяжко зітхнув і спробував посміхнутись: - Він приходив на всі мої ігри, але сьогодні він вперше міг бачити мене гравцем, і я хотів показати йому, що можу це зробити!
Подібно до батька цього хлопця, Бог завжди поруч, щоб підтримати нас. Він завжди нагадує, що нам не потрібно зупинятися. Він навіть протягує в допомогу Свою руку, тому що знає, що для нас краще. Він готовий дати нам все те, чого ми потребуємо, а не просто те, що ми хочемо. Батько ніколи не пропускає жодної гри. Яке ж це щастя – знати, що життя має ясну ціль і наповнене змістом, коли живеш для Всевишнього! Живіть для Нього - Він спостерігає за нами протягом всієї гри життя.
